Ознайомлення учнів з дробовими числами у формі звичайних дробів проводиться у зв‘язку з вивченням множення і ділення багатоцифрових чисел і ґрунтується на уявленнях, знаннях, вміннях і навичках, вироблених учнями при ознайомленні з частками величин (числа). Методика ознайомлення з простими дробами ґрунтується в основному на конкретних образах часток величини, на практичному отриманні тої чи іншої частки, а потім і дробу, шляхом ділення предметів, геометричних фігур на потрібне число рівних частин тощо. Тут не допускається спроба формально дати визначення цих понять.
В залежності від підготовки класу до вивчення теми «Дроби» може бути відведено 7-8 уроків. Причому до уроків, на яких діти знайомляться з новим для них матеріалом – дробами, включається (50%) матеріал, пов‘язаний з оволодінням техніки обчислень, розв‘язуванням задач.
В результаті вивчення цієї теми учні повинні:
1) вміти називати і показувати частки з знаменниками, які не перебільшують числа 10, знати назви таких часток, як
(половини, третини, чверті);

2) вміти читати і записувати звичайні дроби із знаменниками, які не перевищують числа 10, вміти називати знаменник і чисельник дробу і показувати відповідний дріб відрізка (круга, прямокутника);
3) вміти порівняти (з опорою на малюнок) вказані вище дроби. Без опори на малюнок вміти порівняти дроби, у яких чисельник дорівнює 1 (
і т.д.);

4) вміти розв‘язувати задачі на знаходження частки числа і числа за його часткою, а також на знаходження дробу числа.
Формування названих знань, умінь і навичок досягається в процесі практичної діяльності учнів при розв‘язуванні системи спеціально підібраних задач і з застосуванням необхідного мінімуму навчального обладнання серед них:
1) набір (демонстраційний) кругів і прямокутників (паперових чи картонних), розділених на різне число часток;
2) таблиці;
3) набір паперових прямокутників (смужок) довжиною 10см чи 12см (на кожного учня по 8-10 смужок) для проведення практичних робіт;
4) карточки-завдання з математики, навчальні діафільми.
Перший з уроків, присвячених ознайомленню учнів із звичайними дробами, починається короткою бесідою, в процесі якої (із застосуванням таблиць і набору паперових фігур) активізуються уявлення учнів про частки величини – одну із рівних частин, на які поділений відрізок.
На наступному уроці відведеного для подальшого ознайомлення учнів з дробами, опираючись вже на знання учнів, розглядають важливий факт, від усвідомлення якого у подальшому залежить розуміння основної властивості дробу, розуміння способу отримання дробів з іншими знаменниками, порівняння дробів з однаковими чисельниками тощо [10; 327-328].
Як наочні посібники для ознайомлення з дробами можна використати такі.
Поділіть круг на чотири рівні частини. Як назвати кожну таку частину? Запишіть. Покажіть три чверті частки. Ви дістали дріб – три чверті. Хто може записати цей дріб? Що показує число 4? (На скільки рівних частин поділили круг). Що показує число 3? (Скільки таких частин узяли). Аналогічно учні дістають і записують інші дроби, пояснюючи, що показує кожне число.
Для закріплення здобутих знань розв‘язують такі самі вправи, які і під час знайомлення з частками за даними ілюстраціями називають і записують, які дроби зображені, або зображують дріб за допомогою креслення, рисунка. Засвоєнню конкретного змісту дробу допомагають вправи на порівняння дробів, а також розв‘язування задач на знаходження дробу числа.
Для порівняння дробів звичайно використовують ілюстрації з однаковими прямокутниками.
1 | |||||||
![]() | ![]() | ||||||
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ||||
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Учням пропонують накреслити в зошиті прямокутник, довжина якого 16см., а ширина 1см. Це один прямокутник. Запишемо (у першому прямокутнику записують число 1). Накресліть під першим прямокутником такий самий другий і поділіть його на дві рівні частини. (Виконують). Які частки дістали? (Другі, половини). Скільки других часток у цілому прямокутнику?
Підпишіть. Нижче накресліть такий самий прямокутник і поділіть його на 4 рівні частини. Як називається кожна частина? Скільки четвертих часток у цілому прямокутнику? Скільки четвертих часток у .половині? Що більше: одна друга чи одна четверта; одна друга чи дві четверті; одна четверта чи три четверті; дві другі чи чотири четверті? Накресліть четвертий такий самий, прямокутник і поділіть його на 8 рівних частин. Як називаються утворені частки? Скільки восьмих часток у цілому? Скільки восьмих часток в одній чверті; у половині прямокутника? Що більше: три восьмих чи одна четверта? Якому дробу дорівнює одна друга? .......
Відповіді на всі такі запитання діти дають, користуючись рисунком: порівнюючи, наприклад,
і
, вони з рисунка бачать, що
більше, ніж
того самого прямокутника. Таким самим способом порівнюють і інші дроби, але для порівняння їх використовують інші ілюстрації: наприклад, для порівняння дробів із знаменниками 3, 6 і 9 однакові прямокутники ділять відповідно на З, 6 і 9 рівних частин, а для порівняння дробів із знаменниками 2, 5 і 10 однакові прямокутники ділять відповідно на 2, 5 і 10 рівних частин. Пропонують спеціальні вправи на порівняння дробів:




1) Вставте пропущений знак «>», «<» або « = »:



2) Підберіть таке число, щоб рівність (нерівність) була правильна:
5 | = | | ; | 3 | > | | ; | 1 | < | |
10 | 2 | 8 | 4 | 2 | 4 |
Виконуючи такі вправи, учні використовують відповідні ілюстрації з прямокутниками або заново зображують дроби за допомогою, наприклад, відрізків. Так, порівн.юючи дроби
і
, учень виконує рисунок (Рис. 6) і міркує так: «Зображу на відрізку дріб
; для цього відрізок поділю на 8 рівних частин і візьму 3 таких частини; зображу на такому самому відрізку дріб
; поділю відрізок на 4 рівні частини і візьму 3 таких частини; відразу видно, що
відрізка більше, ніж
його. Запишу:
>
».








![]() ![]() | |||||||
![]() |
![]() | ![]() | ||
![]() |
Конкретний зміст дробу дуже яскраво розкривається під час розв'язування задач на знаходження дробу числа. Ці задачі, як і задачі на знаходження частки числа, розв'язують за допомогою відповідних наочних посібників.
Наприклад, пропонують задачу. «У монтера було 12м проводу.
- всього проводу він витратив. Скільки метрів проводу витратив монтер?»

Учні під керівництвом учителя виконують рисунок (рис. 7). Зобразимо відрізком кусок проводу, взявши 1см за 1м. Якої довжини відрізок треба накреслити? (12см.) Що сказано про витрачений провід? (Витрачено
всього проводу). Як зобразити витрачений кусок проводу? (Відрізок поділити на 3 рівні частини і взяти 2 такі частини.) Отже, спочатку ми 12 поділимо на 3. Про що дізнаємось? (Чому дорівнює
проводу.) Чому ж вона дорівнює? (4м.) Потім результат помножимо на 2. Про що дізнаємося? (Чому 2 дорівнює
проводу.) Скільки ж метрів проводу витратив монтер? (8м.)



Запис: 12:3-2=8 м. Відповідь: 8м.
Пізніше, розв'язуючи такі задачі, учні повинні самостійно міркувати. Наприклад: треба визначити, скільки хвилин у
год. Учень міркує: «Знайду, скільки хвилин становить
год, для цього 60 поділю на 4, буде 15; тепер знайду, скільки хвилин у
год, для цього 15 помножу на 3, буде 45; отже,
год - це




45 хв».
Задачі на знаходження дробу числа треба пропонувати як для усного, так і для письмового розв'язування.
Трохи пізніше задачі на знаходження дробу числа треба включити до складених задач, наприклад: «Мотоцикліст проїхав за 3 дні 1250км. За перший день він проїхав
всього шляху, а за другий -
усього шляху. Яку відстань проїхав мотоцикліст за третій день?».



Рис.7
Записувати розв‘язування таких задач краще у вигляді окремих дій:
1) 1250 : 5 ∙ 2 = 500(км.) – проїхав мотоцикліст першого дня;
2) 1250 : 10 ∙ 3 = 375(км.) – проїхав мотоцикліст другого дня;
3) 500 + 375 = 875(км.) – проїхав мотоцикліст за 2 дні;
4) 1250 – 875 = 375(км.) – проїхав мотоцикліст третього дня.
Відповідь: 375км. [1; 278].
Різні вправи з дробами слід частіше включати для усних і письмових робіт протягом усього навчального року. Це можуть бути такі вправи:
1. На скільки рівних частин поділено кожний квадрат?
Як називається не заштрихована частина у квадраті? Скільки таких частин у квадраті заштриховано?
2. Полічіть, на скільки рівних частин поділено кожний круг?
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Скільки таких частин заштриховано?
Ми вже вміємо позначати цифрами одну частину числа. Яка частина першого круга заштрихована? (1/6). (Учитель записує це число на дошці). Скільки таких шостих частин заштриховано у другому крузі? (2). Тобто заштриховано 2/6 частини. (Вчитель записує на дошці). Скільки таких шостих частин заштриховано у третьому крузі? І т. д.
Числа виду 1/2, 2/3, 3/4, 1/6, 2/3, 5/6 називаються дробовими числами, Число 5/6 - дріб, 5 - чисельник дробу, а 6 - знаменник дробу. Число під рискою дробу - знаменник дробу - показує, на скільки рівних частин поділено ціле. Число над рискою дробу - чисельник дробу - показує, скільки взято рівних частин цілого.
Для закріплення матеріалу учні виконують такі вправи:
а) запишіть у вигляді дробу, яку частину прямокутника заштриховано
б) прочитайте дроби і поясніть, як їх утворено.
|
![]() ![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Здобуті знання про дроби та їх зображення використовують під час розв'язування задач на знаходження дробу від числа. Пояснення знаходження дробу від числа подають на основі готового розв'язання.
Ліля, хотілось б побачити ваші власні наробки, презентації, відеофрагменти до ознайомлення учнів з поняттям про частки та дроби.
ОтветитьУдалить